Тест-драйв Porsche у наших реаліях — це непросто. На кілька днів його не візьмеш — по-перше, боязко. Все-таки $160 000 навіть за повного КАСКО — відповідальність не маленька, сума франшизи за викраденням вражає. Тому варіант «вранці взяв»; — увечері віддав» влаштовує усі сторони. Тим більше, що до нічного клубу на ній все одно не підкотиш, написи на дверях видають тестову сутність, наметане око одразу визначить, що ти не господар, а так, дали за кермо потриматися.
На тесті побував Porsche Cayenne S з мотором 4.8 л потужністю 400 к.с. та восьмиступінчастою автоматичною коробкою передач. Вартість від 1387577 грн.
Зате яка це демократична машина. Не треба навіть думати про те, щоби якось їй відповідати. За кермом Porsche Cayenne в нашій країні однаково органічно будеш виглядати що в шикарному костюмі, що в спортивних штанах. Про стиль турбуватися нема чого.
Отримавши ключі і відразу зробивши фотосесію, не без трепету наступаю на педаль і кидаю машину у бік Києва. Розташування салону чудово підходить цим машинам, Бориспільська траса — відмінне місце, щоб одразу перевірити розгінну динаміку. Газ у підлогу і Cayenne з приставкою S спрямовується в четверту смугу, відстороніться, тихоходи. Але не встиг я порадіти динаміці, як повз просвистів 911-й — хтось із продавців катає клієнта. Що ж, ганятися не будемо, нема чого.
Перше враження — машині не вистачає агресивної брутальності. Перебуваючи у полоні стереотипів, при першому знайомстві від Cayenne S очікуєш ураганного прискорення та грубого звуку двигуна. Але 5,9 с до сотні – це не так вже й швидко, а звук майже п’ятилітровий V8 благородний, але за якісною шумоізоляцією практично не чутний. Потрібно було брати Turbo.
Щоправда, через деякий час ефект від завищених очікувань проходить і емоційний контакт із Porsche Cayenne налагоджується. Розумієш, що міць 400 к.с. вона тут, під педаллю, але притримана електронікою. А ну підвіску в нижню точку, повідець ESP довше і в бік з траси. Це ж зовсім інша річ, ось вони гени. Зовсім, звичайно, газом у поворот не заправиш, передня вісь норовить прогулятися назовні. Але відчуття від їзди загострилося. Головне вчасно себе обсмикнути, нагадавши про ціну питання і про те, що зон безпеки тут немає, та й відсутність трафіку за поворотом ніхто не обіцяв.
Продовживши рух у природне міське довкілля по дорозі з інтер’єром. У тестовому парку досить спокійний варіант для тих, хто не любить надто виділятися – сріблястий зовні та чорний усередині. Хоча варіантів з обробки та надання індивідуальності — вагон і маленький візок, аж до власних ініціалів на торпедо чи підголівниках, було б бажання й гроші. Інтер’єр добротний, дорогий, промацавши все, до чого можна дотягнутися, не вдалося знайти до чого причепитися. >Темний інтер’єр, як на мене, машині не йде. Хоча в поєднанні зі сріблястим кольором в цілому сприймається добре.
Але й навскід зрозуміти, чим цей інтер’єр якісно краще, ніж у тестового Lexus GS, на якому я приїхав за Cayenne, не вдалося. Як мінімум, мультимедійна система вже не виглядає відповідною до класу і вартості машини. Втім, і Cayеnne не новинка 2014 року, мабуть, це йому можна пробачити. Проте навігація вміє виводити інформацію (аж до карти) на кольоровий дисплей на панелі приладів. Круглий, щоб не порушувати гармонію фірмових п’яти циферблатів.
Можна скільки завгодно обговорювати демократію на дорозі, але постійно змінюючи машини, іноді з дуже дорогих на дуже бюджетні і навпаки, різницю щодо себе на дорозі помічаєш дуже гостро. Cayenne серед протестованих автомобілів поки що поза конкуренцією, його пропускають завжди і скрізь. Через кілька годин, відчувши це повною мірою, вже починаєш у порядку експерименту відверто нахабніти, просто, щоб перевірити, чи є взагалі грань цьому впливу. Виявилось, що ні. Навіть найдовша тягучка на з’їзд із Червонозоряного проспекту у бік Повітрофлотського перед Севастопольською площею абсолютно спокійно відреагувала на те, що я в найкращих традиціях її об’їхав і втиснувся першим перед тунелем. Авторитет Porsche Cayenne незаперечний.